Вікторія Левченко,
Олександр Левченко
Сьогодні причинами звертання батьків та вчителів до фахівців – медиків, психологів, соціальних педагогів стає надзвичайна рухова активність дитини, неможливість усидіти на одному місці, легка відволікаємість, імпульсивність поведінки, недолік відчуття небезпеки. Визначені риси характеризують гіперактивну поведінку, частота якої серед дітей дошкільного і шкільного віку за даними більшості досліджень складає від 5 % до 10 %. З кожним роком кількість таких дітей збільшується... докладно
Так, цілком з Вами згодна. Проблема гіперактивності на сьогодні вкрай загострена. Вона не стільки демонструє імпульсивність поведінки, скільки не дає можливості об'єднати дітей в колектив. При чому гіперактивність є наслідком гіперопіки з боку батьків. Будь який прояв гіперактивності розглядається батьками учнів як креативність або особливостями темпераменту дитини. При чому батьки практично не мають бажання впливати на власну дитину. Причина цього звичайно в недостатності уваги, але уваги якої? Не секрет, що нормально розвинуті та пристосовані до соціуму діти виходять із сімей, де вихованням дитини займається як мінімум два покоління (батьки та бабусі з дідусями), де виховання будується на паритетних засадах та толерантно побудованих взаєминах між членами сім'ї. Що ми маємо в реальності - 80% неповних сімей, виховання однобоке, та ще й дитинку ростять в "пробірці", повністю відкреслену від зовнішнього середовища. Увага до дитини обмежується фразою "Як справи?" раз на день, а далі - "всесвітнє паветиння" як джерело нефільтрованої інформації.
ВідповістиВидалитиЖивага Т.О., вчитель праці Лисичанської ЗОШ №4